СТАТУТ ОБЛАСНОЇ АВТОРСЬКОЇ ТВОРЧОЇ МАЙСТЕРНІ

СТАТУТ

ОБЛАСНОЇ АВТОРСЬКОЇ ТВОРЧОЇ МАЙСТЕРНІ

з проблеми

«Формування життєвих компетентностей учнів в умовах профільного навчання»                                                                  

за авторською програмою Ралькіної С.М.

(для вчителів української мови і літератури)

Формування особистості пов’язане з трансформаційними процесами світових освітніх систем, що приводить до зміни суспільної парадигми від індустріальної до інформаційної. Розвиток освіти відбувається в умовах потужних інтеграційних процесів, глобалізації, демократизації, створення єдиного інформаційного простору. Особистість повинна пристосовуватися до нових потреб ринку праці, оперувати й управляти інформацією, активно діяти, швидко приймати рішення, вибудовувати власну життєву траєкторію.

У педагогічній науці вже визначені науково-теоретичні основи компетентнісно орієнтованої та профільної освіти. Компетентність розглядається як інтегроване поняття, що включає в себе комплекс знань, умінь, навичок, ціннісних орієнтацій, пов’язаних з життєвими сферами особистості.

Профільне навчання має широкі можливості для формування предметних, ключових життєвих компетентностей. У старшій школі вводиться обов’язкове профільне навчання у зв’язку з переходом на 12-річну освіту. Зараз постали нові вимоги суспільства до особистості: вона повинна бути компетентною, відповідальною, уміти навчатися впродовж усього життя, бути конкурентоспроможною відповідно до кон’юнктури ринку праці тощо.

У рамках проекту ПРОООН, у програмі «Освітня політика та освіта «рівний – рівному» визначений перелік ключових життєвих компетентностей: громадянська, навчальна (уміння вчитись), інформаційна, комунікативна, соціальна, підприємницька, здоров’язберігаюча. В українській освіті вирішального значення набувають самоосвітня, загальнокультурна, правова та інші компетентності.

Для успішного формування ключових життєвих компетентностей у процесі профільного навчання вчителю необхідно перейти на інноваційну педагогічну діяльність з використанням ефективних педагогічних технологій.

Кожен конкретний профіль реалізується певним циклом дисциплін. Профільна компетентність є результатом освітнього процесу в старшій школі і визначається як готовність особистості самостійно одержувати та використовувати знання з даної профільної освітньої галузі, необхідних для її самореалізації. Процес профілізації старшої школи на даному етапі вимагає, щоб педагогічні працівники володіли методологією визначення компетентнісно орієнтованого змісту базових та профільних дисциплін.

Модернізація сучасної освіти спрямована на забезпечення умов щодо включення України в міжнародний освітній простір. Особистісний підхід у формуванні творчої особистості передбачає забезпечення успіху в діяльності для кожного учня. «Успіх окрилює навіть дорослого, а тим більше – дитину», – говорив В.О. Сухомлинський. Профільна освіта покликана забезпечити успіх кожної особистості.

Перегляд основних концепцій змісту профільної освіти передбачає розширення тих можливостей, які відкривають перед учнівською молоддю життєві компетентності. Комплекс знань, умінь і навичок є підґрунтям для набуття необхідних життєвих компетентностей. Набуття знань, умінь і навичок трансформується в компетентності і сприяє гармонійній взаємодії з технологічним суспільством. Уже проведене узагальнення процесу формування ключових життєвих компетентностей за трьома блоками: соціальні, мотиваційні, функціональні.

Особистісні ціннісні орієнтації молоді спираються саме на ключові життєві компетентності. Життєві компетентності, що дають можливість особистості ефективно брати участь у багатьох соціальних сферах і роблять внесок у розвиток суспільства та особистісного успіху. Вони становлять основний набір найзагальніших понять, які включають деталізовані знання, уміння, навички, цінності та відносини.

Ключові компетентності пов’язані з життєвими цілями, умінням співпрацювати, з розвитком відповідальності, з підготовкою особистості до ринку праці та ін.

Реалізуючи ідею профільної особистісно-орієнтованої освіти, на уроках різних освітніх галузей учитель має можливість формувати цілий ряд компетенцій, що складають в кінцевому результаті ключові життєві компетентності. Можна виділити сучасні підходи до формування ключових життєвих компетентностей. Головним при цьому є не предмет, якого навчаємо, а особистість, яку формуємо. Активність і самостійність проявляється в проблемних ситуаціях, що спонукають думати, аналізувати, робити висновки, самостійно вирішувати проблеми. Творчий компонент учня розвивається всебічним аналізом проблеми, пошуком різних шляхів її вирішення, використанням інноваційних форм та методів роботи; розумінням причинно-наслідкових зв’язків. Логічне обґрунтовування своїх дій, використання логічних структур та зв’язків допомагають міцнішому запам’ятовуванню, ніж розрізнені знання. Перспективи навчання, врахування особливостей особистості, її життєвого досвіду, інтересів оптимізує процес формування інформаційно-технологічних компетентностей.

Ключові компетентності мають предметний характер, формування яких відбувається в комплексі, при вивченні багатьох загальноосвітніх дисциплін. Можна виділити основні етапи процесу формування ключових життєвих компетентностей майбутніх фахівців: формування базових умінь і навичок (початковий); розробка творчих завдань із застосовуванням знань з усіх аспектів трудової підготовки (основний); моделювання типових ситуацій у навчальній діяльності (закріплюючий); оцінка та самооцінка рівня сформованості ключової життєвої компетентності за визначеними критеріями (підсумковий).

На останньому етапі відбувається аналіз та самоаналіз досягнень і недоліків, підвищення рівня мотивації навчання. На цьому етапі застосовувався весь методичний комплекс дослідження рівня компетентності – тести, різнорівневі та корекційні завдання, кореляційний аналіз та ін. При цьому на будь-якому етапі формування можна виділити такі загальні елементи: мотиваційно-цільовий, що вказує на наявність мотиву досягнення мети, інтерес та готовність до роботи; когнітивний як наявність відповідних знань, умінь, і здатності використання інформаційної техніки; операційно-діяльнісний, що демонструє ефективність інформаційної діяльності із застосуванням інформаційних технологій; рефлексивний – забезпечує готовність до пошуку вирішення проблем, творчого потенціалу особистості учня. Профільна освіта базується на особистісно-орієнтованих підходах, що передбачають упровадження інноваційних педагогічних технологій та інтерактивних методів навчання (робота в парах, „акваріум”, „вільний мікрофон”, „кейс-метод” та ін.). Ключові життєві компетентності тісно корелюють з комунікативною. Комунікативна мовленнєва компетентність є одною з ключових (відповідно до Західноєвропейських рекомендацій з мовної освіти, напрацьованих Радою Європи) і розглядається як така, що складається з певних компонентів: лінгвістичного,  соціолінгвістичного та прагматичного. У процесі формування цих компетентностей використовуються такі режими роботи: тренінговий, діалогічний, монологічний, синтезований.

Рівень сформованості ключових компетентностей залежить від навчального середовища, що включає в себе матеріальну базу та психолого-педагогічний супровід цього процесу. Навчальне середовище повинне задовольняти всі базові потреби професійного пізнання, а зміст, методи і засоби організації цього пізнання повинні бути орієнтовані на розвиток творчих здібностей особистості. Результатом сформованості компетентностей є досвід самостійної пізнавальної діяльності, що набувається спочатку під керівництвом учителя, а потім самостійно. У процесі профільного навчання важливо підвести учня до формування самоосвітньої компетентності. Самоосвітня компетентність базується на спеціально організованій педагогом діяльності, що включає формування таких якостей, як самостійність, спостережливість, відповідальність, самоорганізація, креативність. Світосприймання та специфіка проявляється в умінні виявляти різні форми активності та володіння інформаційно-технологічною компетентністю.

При організації навчання, орієнтованого на формування ключових компетентностей слід мати на увазі, що розвиток навчальних здібностей учня відбувається не тільки через оволодіння нормативною діяльністю, а й через постійне збагачення інтелекту, перетворення суб’єктивного досвіду на джерело власного розвитку. Основним результатом формування ключових життєвих компетентностей повинно стати формування пізнавальних здібностей та вмінь здобувати потрібну інформацію протягом всього власного життя. При формуванні ключових життєвих компетентностей  необхідно управляти мотиваційними процесами. Проблема мотивації – одна із складних проблем; на перший план висуваються пізнавальні і соціальні (інтерес, самоповага, самотворення) мотиви. Необхідно враховувати, що ключові компетентності тісно пов’язані з самоосвітніми як системою здібностей, що забезпечують особистості можливість успішно вирішувати всі життєві завдання, успішно здійснювати життєдіяльність на рівні життєтворчості.

Теоретико-методичні аспекти формування ключових життєвих компетентностей учнів включають інноваційні підходи, методологічні, філософські та психологічні основи сучасної освіти. Науково-методичний супровід – це система професійної педагогічної й управлінської діяльності щодо створення соціально-педагогічних умов для досягнення бажаного результату.

Третє тисячоліття відзначається стрімким зростанням значущості науки і освіти в житті людства та кожної особистості. Наука і освіта повинні вирішувати конкретні життєві проблеми людини, тому вони повинні реформуватися. Перспективним напрямком реформування сфери освіти є впровадження профільного навчання та компетентнісно орієнтованих підходів у розвитку творчої, конкурентоспроможної особистості.

Педагогу недостатньо просто поповнювати теоретичні знання. Він повинен уміти впроваджувати результати наукових досліджень у повсякденну діяльність. Звичайно, наука не може дати точних рецептів для кожного конкретного випадку, оскільки, як зауважував К.Д. Ушинський, передати досвід неможливо, передається лише виведена з досвіду думка.

Упровадження результатів наукових досліджень у практику є цілеспрямованим процесом, який забезпечує організацію педагогічної діяльності на основі наукових закономірностей, висновків, рекомендацій. При цьому важлива роль відводиться талановитим і досвідченим учителям, які можуть суттєво впливати на зростання рівня педагогічної майстерності освітян. Діяльність авторських творчих майстерень учителів є одним із перспективних напрямів удосконалення системи післядипломної педагогічної освіти, урізноманітнення форм підвищення кваліфікації педагогічних працівників.

Авторська творча майстерня вчителів – добровільне об’єднання педагогів з високою творчою активністю, діяльність якого передбачає систематизацію та популяризацію педагогічного досвіду, розв’язання актуальних освітніх проблем та підвищення кваліфікації педагогічних працівників.

Складові змістовної діяльності творчої майстерні:

• презентація інноваційних моделей ефективної діяльності педагогів;

• вивчення інноваційних моделей організації навчання та виховання;

• проектування варіативної моделі індивідуальної педагогічної або управлінської діяльності та її вивчення;

• конструювання педагогічних ситуацій;

• розробка та впровадження нетрадиційних ефективних форм педагогічної діяльності;

• підвищення якості освіти за рахунок дисемінації передового педагогічного досвіду.

Продуктом діяльності майстерні може бути науково-методичні матеріали, персонал-технології, портфоліо наукових та методичних розробок, інноваційний проект, авторська програма, навчальний посібник, тощо.

Керівник та науковий керівник авторської творчої майстерні:

- здійснюють безпосереднє керівництво діяльністю авторської творчої майстерні, складають план роботи і організовують роботу з його виконання;

- несуть відповідальність за стан і результати діяльності авторської творчої майстерні;

- організовують підготовку та випуск творчого продукту курсового періоду;

- підтримують інноваційний пошук учителів – членів авторської творчої майстерні.

Мета, завдання й напрями діяльності авторської творчої майстерні

Головною метою діяльності авторської творчої майстерні вчителів є удосконалення професійної та науково-методичної підготовки педагогічних працівників; прискорення процесу трансформації наукових розробок та ідей перспективного педагогічного досвіду в практичну діяльність; збагачення технологічного потенціалу членів авторської творчої майстерні.

Основні завдання авторської творчої майстерні вчителів:

- прискорювати процес трансформації перспективного, науково обґрунтованого педагогічного досвіду в практичну діяльність;

- моделювати та апробувати авторську модель досвіду з актуальних проблем розвитку освіти;

- збагачувати технологічний потенціал та методичний досвід членів авторської творчої майстерні вчителів;

- створювати сприятливі умови для дослідження та пошуку власних оригінальних підходів до вирішення проблем інноваційного розвитку освіти;

- удосконалювати зміст, форми й методи організації навчально-виховного процесу в школі завдяки створенню і впровадженню авторських технологій;

- удосконалювати фахову компетентність та педагогічну майстерність учителів;

- забезпечувати науково-методичний та інформаційно-технологічний супровід занять авторської творчої майстерні вчителів.

Діяльність авторської творчої майстерні вчителів здійснюється за напрямами:

- модернізація змісту загальної середньої освіти завдяки впровадженню в освітню практику набутих на заняттях авторської творчої майстерні знань і вмінь;

- науково-педагогічні дослідження;

- моделювання та апробація авторської інноваційної освітньої технології;

- удосконалення структури, змісту, форм і методів науково-методичної роботи з педагогічними кадрами;

- вирішення конкретних освітніх проблем;

- систематизація і популяризація ефективних ідей педагогічного досвіду.

Керівництво науково-методичним, навчально-методичним забезпеченням діяльності авторської творчої майстерні вчителів здійснюється через:

- формування професійних, методичних та організаторських умінь членів авторської творчої майстерні вчителів;

- упровадження інноваційних ідей;

- аналіз ефективності діяльності авторської творчої майстерні вчителів;

- висвітлення діяльності авторської творчої майстерні вчителів через засоби масової інформації, на сайтах управління освіти і науки Донецької облдержадміністрації та Донецького обласного інституту післядипломної педагогічної освіти ;

- контроль за організацією занять і їх змістовне наповнення за результатами діяльності авторської творчої майстерні вчителів.

Мета організації та функціонування пропонованої Авторської творчої майстерні полягає в підготовці вчителя української мови та літератури як конкурентоспроможного фахівця в умовах модернізації освіти в Україні до інноваційної педагогічної діяльності; поширення, узагальнення і впровадження ППД вчителя-майстра в освітньому просторі регіону; підвищення якості суспільствознавчої освіти в системі до профільного і профільного навчання.

Завдання Авторської творчої майстерні:

Систематизувати знання слухачів щодо:

• основних викликів до системи освіти й сучасного спеціаліста зокрема в умовах інформаційного суспільства;

• особливостей нової ролі (фасилітатор, координатор, співтворець, організатор саморозвитку на засадах рефлексії, аналітик, розробник навчальних програм тощо), функцій, принципів діяльності та установок учителя й учнів (суб’єкт, активний учасник, партнер, співтворець і под.) за використання інноваційних технологій навчання (інтерактивних, кооперативних, групових, методів критичного мислення тощо) на уроках української мови та літератури;

• шляхів удосконалення освітнього процесу, поліпшення якості суспільствознавчої освіти з урахуванням компетентнісного підходу;

• прийомів формування основних груп компетентностей учнів на уроках і в позаурочній діяльності;

• наявних інноваційних компетентнісно зорієнтованих технологій і методик навчання (інтерактивних, активних, кооперативних, методів критичного мислення тощо);

• способів організації діяльнісного підходу до навчання на засадах індивідуалізації та фасилітації для різнобічного розвитку учня з урахуванням його суб’єктного досвіду, пізнавальних потреб, інтересів, спонукання до пізнавальної самоактивності;

• можливостей інформаційно-комунікаційних технологій в навчальному процесі;

• шляхи формування та удосконалення професійної компетентності й компетенцій учителя української мови та літератури для забезпечення неперервного, мобільного професійного само творення, саморозвитку й самовдосконалення на засадах компетентнісного підходу, динаміки власного професійно-особистісного зростання.

Сформувати в слухачів уміння (навички):

• здійснювати аналіз сучасних тенденцій розвитку філологічної освіти й забезпечувати їх урахування в щоденній професійній діяльності вчителя української мови та літератури;

• застосовувати проектні технології навчання української мови та літератури як засіб формування предметних компетентностей учнів;

• створювати власну «Я-концепцію», що поєднує самооцінку, самоповагу й саморозвиток;

• адаптуватися до постійних змін, активно й творчо діяти;

• самостійно систематично працювати над власним професійним розвитком, підвищенням культурного й освітнього рівнів, постійно оновлювати й розширювати теоретичні знання й методичні вміння;

• формувати професійне мислення, що передбачає здатність вирішувати стратегічні й тактичні задачі, здійснювати системний аналіз педагогічних процесів, моделювати й прогнозувати навчальний процес;

• здійснювати  на високому науково-методичному рівні викладання української мови та літератури;

• використовувати інноваційні методи навчання відповідно до навчальних потреб, мети, завдань;

• забезпечувати результативність і якість навчально-виховного процесу, застосовуючи технології активного навчання;

• проводити дослідно-експериментальну діяльність з використанням інноваційних технологій;

• в умовах допрофільної підготовки формувати портфоліо учня, що включає оцінювання особистісних досягнень школяра (індивідуальна траєкторія розвитку дитини), рівня оволодіння знаннями, відповідними вміннями, труднощів у засвоєнні навчального матеріалу, перспектив подальшої роботи тощо;

• проектувати програму вдосконалення педагогічного процесу, моделювати власну освітню траєкторію професійного розвитку на всіх етапах міжатестаційного циклу;

• адекватно діагностувати, комплексно осмислювати власний досвід, визначити рівень її продуктивності сучасним освітнім стандартам, виділяти пріоритетні напрямки професійного саморозвитку й самовдосконалення та завдання, які вчитель вирішуватиме в найближчій і подальшій перспективі.

Розвинути установки до:

• аналізу й рефлексії;

• інноваційності;

• постійного професійного розвитку та самовдосконалення;

• адаптивності;

• критичного мислення;

• формування компетенції освіти протягом життя.

Програма Авторської творчої майстерні включає чотири основні етапи:

1.        Пропедевтично-прогнозувальний передбачає виявлення вчителем української мови та літератури власного рівня майстерності; знайомство з Авторською творчою майстернею С.М. Ралькіної, її системою роботи, створеними та апробованими в навчальному просторі методами, технологіями, прийомами навчання та виховання, роботи з обдарованими учнями, системою позаурочної діяльності, планування власного освітнього маршруту на наступних етапах.

2.        Заочний етап передбачає низку консультацій з учителем-майстром щодо методики проведення інтегрованих позакласних заходів, роботи з обдарованими учнями на уроках та в позаурочній діяльності, формування аксіологічної складової при вивченні української літератури тощо.

3.        Рефлексивно-корекційний етап уміщує самоаналіз власної діяльності, результативності, здобутків, недоліків; визначення чіткої стратегії подальшого професійного зростання, упровадження в практику своєї роботи інноваційних технологій учителя-майстра; прийняття рішення про впровадження в практику ідей та рекомендацій, що сприятимуть покращенню діяльності педагога, подальшому професійному зростанню.

4.        Міжатестаційний етап передбачає вироблення кожним учителем власної системи діяльності, підвищення якості філологічної освіти, формування власного професійного почерку, забезпечення результативності навчального процесу.

Кількість змістових модулів визначається керівником відповідно до структурно-погодинного плану. Пропонований змістовий модуль Ралькіної С.М. «Формування життєвих компетентностей учнів в умовах профільного навчання» є цілком актуальним.  Він  ознайомить слухачів із  авторською технологією вчителя-майстра щодо формування життєвих компетентностей в умовах профільного навчання. Зазначена авторська  педтехнологія об'єднує і нові концепції навчання, запропоновані в Державному стандарті базової та повної середньої освіти (змістові лінії з мови та літератури), і проблему взаємовпливу суміжних з українською літературою дисциплін, нових засобів та методів навчання, і використання системного підходу до організації урочної та позаурочної діяльності вчителя та учня.